?

Log in

No account? Create an account

предыдущее | следующее

Подруга подарувала мені на новий рік книжку «Теплі історіі…», і сьогодні я, читаючи, відклала її та немов провалилася в спогади.
Давно-давно, коли я вчилася чи то на другому, чи то на третьому курсі вишу, поїхала до Львова в літню школу. І один тамтешній хлопчина повів гуляти мене вуличками Львова – я вже до того часу бувала там декілька разів, і мене, народжену в Донецьку, це місто просто полонило. Ми гуляли, просто гуляли, я дивилася на балкони, на вікна, на бруківку, а він розповідав щось про місто, він часто водив туристів, так заробляв, а я не слухала, бо була цілком в місті, вуличках, віконцях, церквах.
І раптом пішла злива. Тепла – у нас рідко бувають зливи, і, зазвичай, дуже сильній вітер перетворює кожну краплинку на гостре лезо – мене завжди дивували оці західноукраїнські дощі, раз – і пішов, раз - і сонце!
Ми бігли по вулицях, у мене були босоніжки на підборах, дуже зручні, але ж на підборах! – я боялася, що впаду на бруківці, а довга шифонова спідниця плуталася між ногами, він тягнув мене за руку, швидше, швидше, ти такого не бачила, якраз час показати!
І ми забігли в якийсь під’їзд, старий-старий, там були дерев’яні сходи, вихід у маленький дворик, якась ліпнина, віконця. І я ахнула, бо не бачила такого ніколи – звикла до бетонних холодних сходин, до сіро-зелених фарбованих стін. Я дивилася на поручні сходинок, відполірованих сотнями рук, а він зрозумів, що я геть нічого не чую з того, що він розповідає, і раптом мене поцілував.

Тоді не було ще ні Фейсбуку, ні Вконтакту, навіть мобілки були у лічених людей, і я не зберігла його і-мейл, бо була тоді певна, що молодість, теплі дощі, красень, що тягне тебе за руку – ще буде завжди.

Смак того поцілунку – смак кави та тістечок – ти повинна це спробувати, адже це кав’ярня лише для своїх! – напівтемний під’їзд, дерев’яні сходинки, мокра спідниця, гостре задоволення, від якого паморочиться голова – я пригадала сьогодні так чітко, немов би це було вчора.
Такі миті – виявилося, що вони будуть відбуватися не завжди. Але, буду сподіватися, залишаться зі мною назавжди.

Comments

( 6 порадовали — порадовать )
plank_off
Jan. 24th, 2014 01:21 pm (UTC)
Какая ты... Потрясающе... Изумительно...Я на работе, поэтому 2 клика - перевод... Еще хочу!!!!!

iresz
Jan. 24th, 2014 01:57 pm (UTC)
Ох, умеешь ты душу растревожить.
Прочитала рассказ и тоже в воспоминания ударилась - о своем дожде лет так 15 назад...
lagrimadelcacto
Jan. 24th, 2014 07:01 pm (UTC)
не поленилась, перевела.
как красиво написано... прям в красках это представилось)
sherakha
Jan. 24th, 2014 07:07 pm (UTC)
Аналогично :)
И красивый все же язык, чувственный
vedma_natka
Jan. 25th, 2014 09:32 pm (UTC)
Оффтоп
Не знала куда написать, но в общем пусть будет тут ссылка на выкладки Фикбука:
http://wtfcombat2014.diary.ru/?tag=4981365
Их пока две, пост приема и визитка, но остальное будет по тому же тегу.
witch_enigma
Feb. 2nd, 2014 01:42 pm (UTC)
Дуже сподобалося!!!
( 6 порадовали — порадовать )

Latest Month

November 2017
S M T W T F S
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  

Tags

Powered by LiveJournal.com
Designed by Taylor Savvy